Він і актор, і режисер, і педагог. Єжи Штур – уродженець Кракова, якому вдалося зреалізувати себе без перебільшень на всі 100%. Відтак про чоловіка знають не лише в рідному місті, а й у всій Польщі та цілій Європі загалом. Про життя Єжи, а також про його особистий шлях до успіху – читайте у матеріалі далі на krakowskiye.eu.
Єжи Штур – уродженець Кракова
Історія Єжи із Краковом розпочалася ще задовго до його народження, адже якби не прабабуся та прадідусь, то хто зна, чи не народився б хлопчик десь на території Австрії. Адже саме звідти, а точніше із міста Шраттенберг, і походять предки знаного станом на сьогодні польського актора. Перші представники родини Штурів переїхали до Кракова з Нижньої Австрії в 1879 році. Наважився на такий крок Леопольд Штур (ще раз зауважимо, що це прадід Єжи) – знаний тодішній художник, який вважався достатньо заможним чоловіком як на XIX століття. Разом із дружиною Анною він оселився в Польщі, купив там власний багатоквартирний будинок та зайнявся бізнесом – заснував ресторан. Усе це робив чоловік задля того, щоб його нащадки з часом могли вважати своєю малою батьківщиною саме Краків.
Так воно фактично й сталося. Малий Єжи народився вже в типово польській родині. Про німецьке коріння сім’ї нагадувало хіба що прізвище – Штур. До речі, з’явився хлопчик на світ 18 квітня 1947 року. На той час мама Єжи Марія працювала бухгалтером в одному із місцевих театрів, а тато – прокурором. Разом із сином вони певний період прожили у Кракові, згодом ж переїхали до Бельсько-Бяла – містечка, розташованого на півдні Польщі. Там юний Штур і здобув повну загальну середню освіту, закінчивши школу № 3 імені Стефана Жеромського. Опісля ж прийшов час вступу до ВНЗ. Серед усього і всіх зупинився Єжи на вже такому рідному Кракові.
Початок акторського шляху
Хлопець із ранніх років марив акторським мистецтвом, але під час вступу до ВНЗ обирає полоністику. Чому так? Як уже в зрілому віці пояснював сам Єжи, причина такого рішення – татове прохання продовжити сімейну традицію, адже, мовляв, усі покоління Штурів навчаються саме в Ягеллонському університеті. Син батька не підвів. Оскільки акторського факультету на той час там не було, зупинився абітурієнт на полоністиці. Щоправда, навчання хлопця за цим фахом бажання грати на сценах не анулювало, радше навпаки: будучи студентом Ягеллонського університету, Єжи тільки переконався, що своє майбутнє він бачить таки акторським. Відтак на третьому курсі полоністики хлопець, як то кажуть, відставляє пари на другий план, починає займатися у профільних гуртках, грати у підпільних театрах і, зрештою, вступає ще й на акторський факультет у Державну театральну школу. Саме з другою опанованою професією Єжи і пов’язав усе своє подальше життя.
Кар’єра актора театру
Кар’єра актора Штура початково на всі 100% пов’язана зі Старим театром Кракова. Туди молодий талант потрапив відразу після здобуття диплому, відтак уже в 1972 році він здійснив свою дитячу мрію і вийшов на сцену в ролі актора. Найпершою виставою Єжи став спектакль “Біси” Анджея Вайди, а роллю – Верховенський. Після дебюту актором-початківцем захопилися і режисери, і колеги, і глядачі. Відтак після “Бісів” були сотні інших вистав – зокрема, “Напередодні предків”, “Контрабасисти”, “Нечисті”, “Листопадовій ночі”, “Емігранти”, “Ревізор”, “Злочин і кара”, “Річард III” тощо. Загалом працював Єжи Штур на сцені Старого театра Кракова аж до 1991 року.
Кар’єра в кіно
Та не театром одним. Штур вважається також одним із найуспішніших та найталановитіших акторів кіно. Так дебютував на екранах телевізорів краків’янин у 1971 році. Тоді Єжи зіграв лаборанта в стрічці “Третя частина ночі” Анджей Жулавського. Але популярність саме у сфері кіноакторства принесли Штуру фільми режисера Кшиштофа Кесльовського. Так після зіграних у “Спокої” і “Шрамі” Антонія Гралака та помічника у Єжи стався кар’єрний скачок у кіноіндустрії. Причому – позитивний скачок. Загалом за понад 40 років акторства він зіграв у більше ніж 50 стрічках. Серед них “Показ”, “Провінційні актори”, “Місцевий візит 1901”, “З далекої країни”, “Доля”, “О-бі, о-ба”, “Герой року”, “Історії кохання”, “Тиждень із життя людини” тощо.
Такий список фільмів, який, зауважимо, можна продовжувати і продовжувати, свідчить хіба про одне: про неабиякий професіоналізм актора. Як розповідали в інтерв’ю режисери, які неодноразово працювали з Єжи, його родзинкою було і є те, що кожного героя він розбирає під мікроскопом і, зрештою, дає власну інтерпретацію характеру настільки уміло, що відірватися від гри чи то на сцені, чи то в кадрі стає просто неможливо.
“Мені він здається досить унікальним випадком актора в Польщі, який добре грає в усіх галузях мистецтва, які пробує. Я маю на увазі, що Штур гарний і в кіно, і на телебаченні, і в театрі”, – так відгукуються про роботу Єжи.
Кар’єра режисера
Також встиг Єжи спробувати себе і в режисурі. У цьому напрямку чоловік дебютував у 1985 році із п’єсою Патріка Зюскінда “Контрабасист”. До речі, тоді Штур виконував функції і режисера, і головного актора. Хоч думки поціновувачів театрального мистецтва і розділилися – хтось захоплювався роботою, хтось критикував через недоречні жарти, п’єса все ж стала свого часу хітом, який збирав повні зали глядачів. Відтак, скуштувавши присмак успіху, з 1990-х років Штур став на постійній основі ще й режисерувати. У цьому напрямку Єжи здебільшого працював у Народному театрі в Новій Гуті. Як то кажуть, талановита людина – талановита в усьому. Нічого й додати.