У Кракові протягом багатьох років суспільство ігнорувало жінок, які реально змінювали місто, хоча ці діячки гуртували навколо своїх ідей, витягували культурне життя з рутини. Премія Казимири Буйвідової (Kazimiera Bujwidowa), заснована у 2021 році, зламала звичні стереотипи. Цю нагороду започаткували для жінок, які зробили значний внесок у розвиток Кракова.
У 2025 році відзнаку отримала українка Надія Мороз-Ольшанська (Nadiya Moroz-Olshanska) – засновниця Фундації масових видовищ (Fundacja Widowisk Masowych) та директорка Міжнародного фестивалю українського театру “Схід-Захід”. Це стало визнанням української культурної присутності у місті, яку вже давно помітили не лише краків’яни, пише krakowskiye.eu.
Премія Казимири Буйвідової: чому це важливо?

У Кракові ім’я Казимири Буйвідової – не тільки сторінка міської історії. На початку XX століття ця діячка відкрила першу жіночу школу з правом складати державні іспити й відкрито підтримала боротьбу жінок за участь у виборах. У місті, де правила писали переважно чоловіки, Буйвідова фактично зламала старі традиції й створила нові. Саме тому її ім’ям назвали премію для активних краків’янок.
Щороку нагороду вручають чотирьом найбільш ініціативним жінкам, які:
- створюють проєкти, котрі гуртують людей навколо нових ідей;
- відкривають містянкам цінні можливості для роботи та розвитку;
- підтримують важливі місцеві ініціативи та громадські рухи;
- стають орієнтиром для молоді
Переможниць обирає журі, до якого входять представники міста, громадських організацій, науки, бізнесу та благодійних осередків.
Як Надія Мороз-Ольшанська змінила культурний Краків?

Надія народилася в Івано-Франківську у 1991 році. Закінчила Полтавський державний педагогічний університет, потім шукала себе у режисурі у Кримському університеті культури, мистецтва й туризму. Переїзд до Кракова відкрив інший напрям – міжнародні зв’язки в Академії імені Анджея Моджевського (Akademia Andrzeja Modrzewskiego), а згодом – і культурологію в Академії Ігнатіанум у Кракові (Akademia Ignatianum).
Пізніше Мороз-Ольшанська навчалася в аспірантурі Ягеллонського університету, де освоювала культурну дипломатію. У Кракові її почали впізнавати через проєкти, які гуртували людей навколо живої розмови про культуру, мову та досвід міграції. Мороз-Ольшанська стала:
- засновницею Фундації масових видовищ;
- співзасновницею книгарні-кав’ярні “Нитка” (Nić);
- директоркою Міжнародного фестивалю українського театру “Схід-Захід”.
Пізніше до її ініціатив долучилася Фундація культурної дипломатії, де через мистецтво й публічні події почали говорити про багатокультурність і підтримку мігрантів. Окремо пані Надія почала розвивати проєкт “Покази українських фільмів”, який допоміг українському авторському кіно знайти постійну аудиторію в Польщі. Водночас Мороз-Ольшанська постійно висвітлювала теми рівних прав і дискримінації, переводячи їх із формальних дискусій у реальну міську розмову. Саме за цю діяльність її двічі номінували на звання Посла мультикультурності Кракова.
Чому про кав’ярню “Нитка” заговорив Краків?

Серед проєктів Надії Мороз-Ольшанської особливе місце посідає краківська книгарня-кав’ярня “Нитка”, яку вона створювала як простір для зустрічей, розмов і культурного міксу. Заклад працює при фонді “Активна інтеграція” (Aktywna Integracja), від самого початку планувався не просто як кав’ярня з книжками, а як місце, де люди можуть знайти спільну мову попри різний вік та досвід. Назва теж з’явилася не випадково. “Нитка” розташована у кам’яниці колишнього Цеху кравців, але водночас натякає й на зв’язок між культурами, мовами та людьми.
Цей проєкт працює за принципом соціального підприємства, де робота стає частиною інтеграції. Команда “Нитки” свідомо відчинила двері для людей, яким найважче втриматися на ринку праці. Тут отримали шанс:
- молодь до 30 років;
- мешканці міста без професійного досвіду;
- люди з інвалідністю.
Саме тому “Нитка” швидко вийшла за межі звичайної кав’ярні, об’єднуючи дискусії, культурні події та різних людей. А для Мороз-Ольшанської це стало спробою довести, що соціальний проєкт не мусить виглядати тільки як компроміс чи благодійний додаток.
Про те, як “Нитка” стала місцем зустрічей

Організатори цього проєкту співпрацюють з різними культурними організаціями Польщі, щоб простір жив не лише книжками та кавою, а й постійними подіями й дискусіями. Краківська книгарня-кав’ярня у старій краківській кам’яниці фактично створила окремий культурний простір посеред Старого міста.
Там відвідувачам різного віку пропонують:
- українську та світову літературу українською мовою;
- спеціалізовані книжки на культурну та суспільну тематику.
“Нитка” також почала співпрацювати з українськими видавництвами, щоб поступово зібрати у Кракові якомога більше українських авторів. Паралельно команда вела перемовини з польськими видавцями, які друкують українську літературу польською мовою або випускають репортажі й дослідження про Україну. Окремо добирають книжки англійською – для туристів, які хочуть зрозуміти про Україну трохи більше, ніж дають короткі новини.
Як фестиваль “Схід-Захід” об’єднав українців у Польщі?

Для багатьох українців у Польщі ім’я Надії Мороз-Ольшанської насамперед пов’язане з Міжнародним фестивалем українського театру “Схід-Захід”. З 2014 року цей захід збирає у Кракові театральні колективи з України, Польщі, Німеччини, Фінляндії, Вірменії, Грузії, Австрії. Для польської публіки фестиваль відкрив живу, сучасну й набагато глибшу Україну, ніж знали за стереотипами та політичними заголовками.
Захід ініціювали Фундація масових видовищ та Центр молоді імені доктора Генрика Йордана (Centrum Młodzieży im. dr. Henryka Jordana) у Кракові. Команда прагнула:
- підтримати й популяризувати український театр;
- створити міжнародний простір для зустрічі професійних та аматорських театральних колективів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році діяльність фонду різко змінилася. Театр і фестивалі відійшли на другий план, а команда взялася за допомогу Україні. Через Фундацію передавали ліки, медичне обладнання, бронежилети та іншу амуніцію для військових. Культурна організація фактично перетворилася на центр постійної підтримки, де замість підготовки вистав довелося швидко налагоджувати гуманітарну допомогу для країни, яка жила у війні.
Історія українки, яка об’єднала людей

Засновниця Фундації масових видовищ та директорка Міжнародного фестивалю українського театру “Схід-Захід” Надія Мороз-Ольшанська отримала премію імені Казимири Буйвідової за свою діяльність, яка давно вийшла за межі культурних подій чи театральних проєктів. У Кракові цю пані знають як діячку, яка допомагає українцям у чужому місті, підтримує молоді громадські організації, консультує їхніх лідерів і постійно шукає способи поєднати культуру, освіту й інтеграцію так, щоб українці могли зберегти свою ідентичність.
З цією метою проводяться:
- майстер-класи;
- інтеграційні зустрічі;
- освітні заходи на теми рівності та дискримінації.
Під час вручення премії Мороз-Ольшанська згадала слова Казимири Буйвідової про те, що усвідомлення власної цінності й право творити реальність стають основою будь-яких змін. Для неї ці слова мають не символічне, а дуже особисте значення. У своїй заяві пані Надія наголосила, що як українка добре знає, що означає боротьба за власну культуру, мову та свободу.
Водночас Краків, за її словами, за роки російсько-української війни став містом, яке дало українцям шанс на друге життя та реалізацію. Мороз-Ольшанська відзначила: саме у Кракові відчула велику силу солідарності та співпраці. А нагороду сприймає не як підсумок своєї роботи, а як відповідальність і дозвіл на те, щоб і надалі формувати діалог, який став важливішим за кордони.