Краківський Емаус (Emaus Краків) – головний символ Великоднього понеділка, без якого місто вже важко уявити. Ще у XVI столітті краків’яни прямували у цей день приміських костелів, щоб відчути неповторну атмосферу свята. Потім тривали веселі народні розваги на великому ярмарку. Сучасний ярмарок Емаус щороку збирає сотні родин із усієї Польщі й перетворює Краків на дивовижний калейдоскоп смаків і кольорів. Продавці пропонують імбирні сердечки, солодощі, народні іграшки, повітряні кульки, працюють також атракціони, гойдалки й тири. У сучасному Емаусі поєднуються аромати випічки, дитячий сміх та музика, які створюють неповторне відчуття свята для всіх поколінь, пише krakowskiye.eu.
Історія свята Емаус
Перші ярмарки почали проводити ще за часів середньовіччя. джерела традиції сягають XII століття. Польські дослідники переконані: Емаус зберіг навіть риси давніх язичницьких свят, пов’язаних із весняним рівноденням і Днем всіх душ. Згодом свято об’єднало храмові богослужіння та народні гуляння. Назва традиції походить від біблійного села Еммаус в Юдеї, куди, за переказами, після свого воскресіння прямував Христос.
Саме там він зустрів двох учнів – Луку та Клеопу, які йшли з Єрусалиму й жваво обговорювали останні події, що сталися після розп’яття Христа. Учні не впізнали Вчителя одразу, навіть коли Ісус підійшов і заговорив. Лише як Спаситель переломив із ними хліб, зрозуміли, хто це. Після того Ісус зник, а Лука і Клеопа побігли назад до Єрусалиму, щоб розповісти апостолам радісну новину. Ця подія стала символом духовного відкриття, який відображає сама польська традиція святкування Емаусу.
Магія Емаусу на Великодній понеділок
У Кракові з середини XVI століття свято стало народним: у Великодній понеділок хлопці й дівчата вирушали до храмів, розташованих за містом. Ходили так далеко на ознаменування зустрічі Христа з апостолами у дорозі. Крокуючи, юнаки жартома хльоскали дівчат вербовими лозами, допитуючись, чому ті так довго йдуть до Еммауса. Так описував ці події секретар папського легата Джованні Паоло Муканті (Giovanni Paolo Mucanti), який у ті часи відвідував Краків. Цей звичай поєднав у собі духовність і веселу народну традицію. Історики зазначають, що перші письмові згадки про краківський Емаус з’явилися у рукописах Джованні та Пауло Муканті (Giovanni i Paolo Mucanti) у 1596 році, де ті описували святкове богослужіння у костелі.
Традиція влаштовувати на Емаус ярмарок сформувалася тільки у XIX столітті. Після святкового застілля краків’яни неодмінно вирушали на тривалу великодню прогулянку, де на них вже чекали різноманітні розваги та смаколики. На площах встановлювали гойдалки й тири, проводили різноманітні змагання. Іграшки продавали тільки саморобні, що особливо цінувалося. У своєму щоденнику містянка Марія Кетлінська (Maria Kietlińska) із захопленням описувала придбані дерев’яну розписану сокирку та глиняний дзвіночок.
Фігурки-обереги, які приносили прибуток
У другій половині XX століття краківський Емаус набув нового неповторного колориту. Колишній журналіст “Польського діяча” (Polski Działacz) і давній шанувальник міських свят Анджей Козел (Andrzej Kozioł) згадував, що у 1950-х роках, коли він був дитиною, на Звежинецькому ярмарку продавали багато різноманітних товарів.
Найбільше запам’яталися:
- гумові кульки – круглі, набиті тирсою, які привабливо та яскраво виблискували різнобарвним глянцем під шаром целофану;
- бляшані півники – з хвостами з фарбованого пір’я, які мерехтіли неймовірними кольорами;
- круглі коробочки – смішно кудкудакали, якщо смикнути за прикріплену нитку;
- оригінальні букети з пір’я, калейдоскопи та барвисті бляшані труби, – створювали неймовірну атмосферу свята;
- смішні папуги з “пророцтвами” на папірцях – розважали відвідувачів;
- фігурки на пружинах у шапках із чорного кролячого хутра – погойдувалися під вітром, додаючи ярмарку ще більше живого руху та колориту.
Вважалося, що такі вироби приносять прибуток, тому їх охоче купували. Крім того, яскраві та рухливі предмети створювали неповторну святкову атмосферу, яка запам’ятовувалася надовго всім відвідувачам ярмарку.
Біблійний Емаус: історія, що оживає на вулицях міста
Наприкінці XX – початку XXI століть Емаус перетворився на своєрідний місток між минулим і сучасністю. Для краків’ян вже стало традицією ходити саме до приміських костелів – Святого Августина (Świętego Augustyna) та Святого Іоанна Хрестителя (Świętego Jana Chrzciciela), розташованих за півтора кілометра від старовинних міських воріт. Там у цей день служать урочисту месу, під час якої кожен вірянин отримує відпуст – символічне прощення гріхів. Ця індульгенція відрізняється від православного обряду, де відпуст означає завершення молитовних співів і дозвіл залишити храм.
А після богослужіння краків’яни вирушають на святковий ярмарок, де на них вже чекає світ барв, веселого гомону та ароматів. Найбільший попит мають смаколики зокрема пряники у формі сердець. Дорослі та діти можуть розважитися стрільбою з лука, катанням на гойдалках, взяти участь у лотереї та інших численних народних розвагах. І хоча у 2020-х роках на вулицях Кракова збирається менше людей, ніж 100 років тому, коли практично всі жителі міста брали участь у народних гуляннях, дух Емаусу не зникає.
Святковий настрій у серці Кракова
Для сучасних містян Емаус – це не просто святкова прогулянка після великоднього обіду, а маленька магія, яка поєднує історію, віру та радість. Варто згадати, що у XXI столітті організацією свята Емаус почало опікуватися місто. Ініціатором став Краківський культурний форум (Forum Kultury Kraków), де вирішили відновити давні традиції. Нову форму святкування створювали довго й ретельно. До цього процесу долучилися представники районної ради, парафії Святого Сальватора (Parafia Świętego Salwatora), фольклористи Звежинця (Zwierzyniec), експерти Краківського та Етнографічного музеїв, ремісники й рада Центру народного мистецтва “Імаго” (Centrum Sztuki Ludowej “Imago”).
Родинні секрети та містяни, які творять святкову магію
На ярмарок стали запрошувати талановитих ремісників, які демонстрували свою майстерність, що передавалася від покоління до покоління. У 2020-х роках свої товари пропонують понад 100 учасників з усієї Польщі: ручні вироби, місцеві смаколики, органічні продукти та традиційні сувеніри. Все те, що робить Емаус яскравим і живим.
Учасник ярмарку Емаус-2025 Кароль Брокос (Karol Brokos) розповів журналістам, що продає обваржанки (obwarzanki), приготовлені за родинним рецептом. Згадував, як ще хлопчиком приїздив на ярмарок до Вавельського замку з бабусею, яка вела сімейний бізнес. Родина не була заможною, але на це свято завжди виділяли кошти. І цієї традиції, яку започаткувала ще прабабуся, продовжують дотримуватися багато десятиліть.
Свято Емаус – пам’ять, традиція та жива радість
Емаус для Кракова – більше ніж ярмарок або міська традиція. Це свято наповнює місто сміхом, ароматом випічки, барвами гарних іграшок, розвагами дітей і дорослих. І водночас нагадує про біблійні легенди та дух минулого. Кожна вулиця, костел і стенд мають свою історію, яка огортає теплом та затишком. Тому на Емаус відвідувачі почуваються немов у великій родині, де особливо шанують спільні традиції. Емаус не лише зближує покоління, а й дозволяє зануритися у святкову магію, відчути місто серцем і зберегти у душі частинку святкової краківської історії, яку розповідає Емаус.