Краків щоліта перетворюється на майданчик для історичного танцю. “Cracovia Danza” – міжнародний фестиваль, присвячений історичному та придворному танцю, який відбувається у Кракові з 2000 року. Там збираються колективи з Польщі та інших країн, щоб показати, як танцювали при королівському дворі кілька століть тому. А ще на території вілли Деція (Villa Decjusza) проводять майстер-класи для професіоналів і новачків: можна навчитися танцювальних рухів, які колись виконували на королівських балах. Паралельно відбуваються виставки, лекції й концерти – програма насичена та різноманітна, пише krakowskiye.eu.
Історія, ритм і вбрання
Польські бальні танці – це елегантні, урочисті рухи, які народилися з народних традицій і згодом стали основою європейських балів. Відрізняються тим, що до них завжди залучено багато людей, це дуже весело, а виглядає видовищно. Танцюристи рухаються то швидко, то повільно, кружляють, стрибають.
Найвідоміші польські бальні танці:
- Полонез (Polonez) відкриває бали та сучасні шкільні урочистості, він величний і спокійний, ніби процесія, з колонами та віяловими малюнками кроків, які сформувалися ще у дворянських залах XVII століття.
- Мазурка (Mazur) виникла у Мазовії й відрізняється живим синкопованим ритмом і темпераментом, а її салонна уланська версія демонструє азарт та енергію танцюристів.
- Краков’як (Krakowiak) народився у Кракові, енергійний та парно-масовий, вирізняється швидкими синкопами й приспівками, які одразу захоплюють учасників.
- Оберек (Oberek) вважають найшвидшим із національних танців, його назва походить від слова “обертас”, бо під час виконання пари безперервно обертаються.
- Куяв’як (Kujawiak) відомий як ліричний, плавний танець із північної Куявії, сповнений ніжності та романтики, створює контраст з іншими швидкими та енергійними композиціями.
Всі танці мають свій ритм, а кожен рух розповідає маленьку історію. Бальне вбрання робить танці ще цікавішими. З Кракова прийшла мода на темні жакети з червоними вставками, з Ловича – на яскраві спідниці та вишиті жилети. Пари на балу викликають чимало емоцій і в учасників, і у глядачів, оцінити мистецтво польського танцю завжди було цікаво.
Фестиваль придворного танцю “Cracovia Danza”: традиції та сучасність
Щоліта Краків на тиждень перетворюється на сцену просто неба. Фестиваль придворного танцю “Cracovia Danza” заповнює історичні куточки міста.
Програма фестивалю передбачає:
- Виступи учасників на Вавелі, у дворі Колегіум Майус (Collegium Maius), Палаці єпископа Ціолека (Pałac Biskupa Ciołka) на Барбакані (Barbakan). Кожен рух і крок підтримують самі старовинні стіни.
- Візити як професійних, так і аматорських колективів, запрошених з інших країн.
- Приїзд відомих майстрів танцю до Кракова, щоб поділитися досвідом і технікою.
- Майстер-класи для всіх охочих, де можна відпрацювати рухи й повчитися у професіоналів світового рівня.
- Кульмінаційний бал на Головній Ринковій площі (Rynek Główny), де приєднатися до танців можуть всі містяни.
Саме так Краків ловить ритм фестивалю. Це не просто старовинні танці, а й можливість відчути атмосферу епохи, побачити деталі дивовижного вбрання, почути музику, яка відтворює історію.
Танці війни та миру у Кракові
У 2018 році для 19-го фестивалю придворного танцю “Cracovia Danza” обрали тему “Війна та мир” (Wojna i pokój). Вже з перших номерів глядачі відчули дивовижну напругу та енергію. На сцені оживали лицарські турніри, танцюристи демонстрували баталії та поєдинки, а гра акторів перетворювала історичні конфлікти на захопливе видовище. Так історія гармонійно поєдналася з сучасною хореографією.
Сподобалися гостям заходу й цікаві вистави. Особливо виділялися гості з-за кордону: англійці Барбара Сігал і Білл Так змусили зал реготати над комедійною сценою дель арте “Скарамелла йде на війну” (Scaramella va alla guerra). А “Консерваторія танцю” продемонструвала номер “Всі + чотири = один” (All + four = one) за романом Дюма “Три мушкетери”. Іспанська трупа “Almaraima” у запальному фламенко перенесла глядачів у часи громадянської війни в Іспанії.
Фінальний номер – постановка Романи Аньєль “Марс народів” (Mars des nations) – буквально вибухнув на сцені. Ще демонстрували відомі битви у Франції Людовика XIV, події в Іспанії “золотого століття”, у стародавній Індії та перемогу над турецькою армією, яку здобув у 1683 році польський король Ян III Собеський. Все це передали танцями та музикою. Хореографи з Франції, Іспанії, Індії та Польщі створили таку динаміку руху, що зал завмирав від захоплення.
Казки та легенди у танці
У 2019 році фестиваль придворного танцю “Cracovia Danza” відзначив свій 20-й ювілей темою “Казки, міфи та легенди” (Bajki, mity i legendy). Програма стала мандрівкою у світ фантазії: історії з краківської, польської та світової культурної спадщини ожили на сцені. Відкриття ювілейного гала-концерту у театрі Вар’єте (Teatr Variete) подарувало гостям прем’єру вистави “Пан Твардовський. Яка казка!” (Pan Twardowski. Jaka bajka!) у виконанні придворного балету “Cracovia Danza” на музику Станіслава Монюшка (Stanisław Moniuszko).
А у фіналі Головна Ринкова площа перетворилася на сцену для міжнародних постановок. Це були “Метаморфози. Кіт у чоботях” (Metamorfozy. Kot w butach) П’єра-Франсуа Долле (Pierre-François Dollé) та Ірен Фест (Irene Fest) і “Казка про принцес” у виконанні молодіжного ансамблю “Capella Antiqua Bialostociensis”.
А ще був неймовірний виступ індійської майстрині танцю катхак Алакнанди (Alaknanda) та її ансамблю “Sanskriti”. Кожен представлений на заході номер – від барокового балету до індійської класики – змушував глядачів аплодувати стоячи. Протягом кількох днів усі охочі могли взяти участь у майстер-класах “Танцюй, Краків” (Tańcz Kraków) й особисто відчути магію танцю. Традиційно фестиваль завершився публічним балом.
Відродження танцювальної спадщини Кракова
У 2025 році фестиваль придворного танцю “Cracovia Danza” знову перетворив Краків на арену живої історії. Темою заходу стало “Відродження” (Renesans), який нагадав про танцювальну й мистецьку спадщину міста епохи XVI століття. На сценах Вавельського замку (Zamek Królewski na Wawelu) ожив перший придворний балет, який колись виконували при дворі королеви Бони. Танцювальні традиції, привезені до Кракова італійськими майстрами, такими як Сильвестр Влохі (Sylwester Włochy), лягли в основу сучасних постановок і стали фундаментом польського танцювального репертуару, який не поступається європейським сценічним творам тієї епохи.
На фестивалі ожили такі історичні постановки, як “Балет поляків” (Ballet Polaków) 1573 року та “Вавельський маскарад королеви Бони” (Wawelski maskarad królowej Bony), де глядачі змогли уповні відчути атмосферу ренесансного Кракова. Організатори поєднали італійські та французькі танцювальні техніки XVI століття з сучасним поглядом хореографів, надаючи митцям свободу створювати нові балетні твори.
Того року до фестивалю вперше долучилися актори й танцюристи з Мексики, що зробило його більш відкритим до світової танцювальної спадщини. Так, Краків залишається центром раннього європейського танцю, а фестиваль – місцем, де історія, архітектура та сучасна хореографія зустрічаються на одній сцені, формуючи унікальний мистецький досвід.
Роль фестивалю “Cracovia Danza” для сучасної сцени
Фестиваль придворного танцю “Cracovia Danza” робить Краків ще яскравішим та виразнішим. Старовинні палаци та площі – від Вавеля до Барбакану – оживають від музики та численних танцювальних номерів. А глядачі охоче поринають в історію та щиро аплодують виконавцям. Кожен рух учасників нагадує містянам про те, що минуле завжди поруч, і воно може бути веселим, енергійним та захопливим.А ще фестиваль дарує можливість усім охочим закохатися у танець, відчути ритм різних епох. Завдяки міжнародним учасникам Краків перетворився на місто, де щороку зустрічаються різні культури, техніки та ідеї. І кожен, хто приходить на фестиваль придворного танцю “Cracovia Danza”, може знайти щось своє – емоції, натхнення або магію музи Терпсіхори.