Ольга Бознанська – життя та творчість відомої уродженки Кракова

Її називають однією з найвидатніших художниць кінця XIX та початку XX століття, володаркою оригінального стилю та автором шедевральних робіт портретного мистецтва. Численні картини Ольги Бознанської пронизані нотками смутку та меланхолії, які та несла із собою з самого дитинства. Незважаючи на схвальні оцінки критиків та світове визнання, художниця досить холодно ставилася до рідного Кракова, більшу частину життя провівши у Мюнхені та Парижі. Про життя та творчість віртуоза кисті – читайте у матеріалі сайту krakowskiye.

Шлях до успіху

Ольга народилася 15 квітня 1865 року у краківській родині поміщика та вчительки монастирської школи. Любов до мистецтва дочки прищепила мама, давши перші уроки малювання. Незабаром, роздивившись талант дівчинки, батьки віддали її на художні курси. Серед вчителів Ольги були видатний портретист Казімєж Похвальський, а також відомий мистецтвознавець Юзеф Седлецький. Згодом юна Бознанська вирішує продовжити навчання у Мюнхені – одному з головних художніх центрів Європи.

У Німеччині Ольгу не прийняли до Академії мистецтв, оскільки студентами закладу були виключно чоловіки. Але художниця не впала у відчай, а почала брати приватні уроки у іменитих майстрів, паралельно створюючи перші зрілі роботи.

Згодом Ольга знайшла визнання у вищих творчих колах, а її витвори отримали високі оцінки серед галеристів, красуючись на виставках у Відні, Парижі та Лондоні. Європейські уряди та національні установи стали активно купувати її роботи. А ось у рідному Кракові талант амбітної землячки належним чином не оцінили. Мабуть, саме це спричинило відмову Бознанської стати професором Академії витончених мистецтв у рідному місті, куди її запросив відомий художник Юліан Фалат.

Особливості стилю

При створенні картин Ольга Бознанська використовувала темне колірне тло, іноді доповнюючи його незначними яскравими елементами. Такий стиль суттєво відрізнявся від модних віянь того часу, яким користувалися її сучасники. Художниця велике значення надавала деталям, що підкреслюють риси та характер зображуваного. При цьому вона часто застосовувала нейтральний фон, щоб ще більше акцентувати увагу на представленій фігурі. Також Бознанська відмовлялася використовувати лак, що надавало її картинам текстуру матовості та візуальної незавершеності.

Завдяки розробленим художницею прийомам, що полягали в акуратному нанесенні фарби та очікуванні її висихання, робота не виглядає брудною та невпорядкованою. Усі моделі, яким пощастило позувати Бознанській, були заздалегідь поінформовані про тривалість процесу. Часом на виконання однієї роботи йшло до двадцяти сеансів.

Кінець кар’єри

У 1898 році художниця переїхала до Парижа, де провела залишок свого життя. Вона жодного разу не була одружена, концентруючи свою увагу виключно на живописі, хоча ніколи не гребувала чоловічого суспільства. У її студії часто було багато гостей, у тому числі й представники сильної статі, які проявляли до художниці симпатію.

Після Першої світової війни у ​​творчості Бознанської стався застій. З’явилися нові течії та методики, в які художниця не вписувалася, що призвело до різкого падіння замовлень. Однак до кінця своїх днів віртуоз пензля залишалася вірною авторському стилю.

Останні дні життя для Бознанської ознаменувалися трагічними подіями. Друга світова війна, що почалася, позбавила її можливості бачитися з родичами в Кракові, а самогубство сестри взагалі підкосило здоров’я. Померла художниця 26 жовтня 1940 року в паризькому шпиталі. Похована у французькому містечку Монморансі.

«KrakowPlaces»: як українка стала першою блогеркою Кракова?

«Топ найкращих місць Кракова», «Куди піти у Кракові», «Що робити у Кракові на вихідних» та «Де у Кракові смачно поїсти»… Тепер труднощів із пошуком...

Міжнародний літературний фестиваль імені Чеслава Мілоша – головна книжкова подія країни

Краків можна справедливо назвати літературною столицею Польщі. І не тільки через те, що свого часу тут жив і творив знаменитий Станіслав Лем чи писала...
.,.,.,.