Віслава Шимборська – історія успіху лауреата Нобелівської премії

Серед найвидатніших польських поетес почесне місце посідає Віслава Шимборська. Всенародну любов автор набула за рахунок особливого стилю, який торкався особистих та рефлексивних тем. Ліричні твори віршованого генія змушували міркувати про світ, у якому людина грає ключову роль. А головною нагородою для Шимборської стала Нобелівська премія з літератури, якою вона була удостоєна в 1996 році. Про життя та творчість поетеси, що більшу частину життя жила і творила у Кракові, читайте в матеріалі сайту krakowskiye.

Дитинство та перші творчі кроки

Шимборська народилася 2 липня 1923 року у польському містечку Бнін (нині Курник) поблизу Познані. Через кілька років сім’я перебирається до Кракова, де юна Віслава відвідує початкову школу, а потім – гімназію сестер Урсулинок.

Велику увагу батьки приділяли освіті дочки, тому навіть у період окупації дівчина відвідувала секретні класи, де отримала атестат зрілості, а потім почала вивчати соціологію в Ягеллонському університеті.

Як поетеса Шимборська дебютувала після визволення Кракова від нацистської окупації. У березні 1945 року виходить її перший вірш «Szukam słowa» («Шукаю слова»), опублікований у місцевому журналі. А ось перша офіційна збірка «Dlatego żyjemy» («Тому живемо») була видана через сім років.

Творча діяльність у розпал сталінської епохи передає характерну симпатію автора до соціалістичного реалізму. Але як зазначала сама авторка, вона справді прихильно ставилася до цієї системи, але пізнавши ідеологію глибше, кардинально змінила думку.

Особливості поезії

Вірші Шимборської набули широкої популярності завдяки простоті викладу думки та формату діалогу з читачем. Автор уміло створювала безпосередній контакт з адресатом, роблячи його повноцінним співрозмовником і даючи зрозуміти, що вірш присвячений саме йому. Часто у творах поетеси зустрічалися афоризми та творчі парадокси, які підштовхували під певні роздуми, щойно закінчувався останній рядок.

За своє творче життя Віслава Шамборська залишила порівняно невелику спадщину – 350 віршів. Коли її одного разу запитали, чому поетеса видає так мало робіт, так з іронією відповіла: «Бо в мене вдома є урна для сміття».

Пік слави до неї прийшов з моменту присудження Нобелівської премії з літератури у 1996 році. 73-річна поетеса була здивована подібній новині і незабаром заявила, що відчуває страх до цієї нагороди, оскільки та зробила її публічною персоною. Втім, популярності поетесі було не позичати. Адже вже на той час її збірки активно тиражувалися по всьому світу, видаючись 43 мовами. Але при цьому Шимборська була наділена природною скромністю і намагалася рідко з’являтися на публіці. Також вона не любила давати інтерв’ю, віддаючи перевагу самотності.

Померла поетеса 1 лютого 2012 року у своєму будинку в Кравкові. Відповідно до заповіту, її тіло передали кремації, а урну з прахом поховали у сімейній усипальниці на Раковицькому цвинтарі.

Владислав Мазуркевич – елегантний вбивця повоєнного Кракова

«До побачення, панове, ми всі скоро зустрінемося там!», - звернувся 1957 року до присутніх Владислав Мазуркевич, які прийшли подивитися, як жорстокого серійного вбивцю буде...

Тереза ​​Бернштейн – художниця, письменниця та супердовгожителька

Американській пейзажистці, портретистці та літератору польського походження Терезі Фербер Бернштейн-Мейеровіц судилося народитися наприкінці XIX сторіччя, а покинути цей світ на старті XXI століття. За...
.,.,.,.