Подвиг Оскара Шиндлера – рятівника краківських євреїв

Його називали жадібним комерсантом і великим гуманістом, безсовісним ідіотом та генієм підприємництва, німецьким шпигуном та затятим противником нацистської ідеології. Але так чи інакше, суперечлива біографія підприємця та промисловця Оскара Шиндлера назавжди увійшла до історії Кракова періоду Другої світової війни. Емігрувавши до головного міста німецької окупаційної адміністрації з метою нажити капітал на нещастях поневоленої країни, цій людині вдалося зберегти 1200 єврейських життів у самому центрі Краківського гетто. Про життя та подвиг фабриканта, який став праведником народів світу і удостоєного честі бути похованим у Єрусалимі, читайте у матеріалі сайту krakowskiye.

Подвійний агент в умовах війни

Оскар Шиндлер народився 28 квітня 1908 року в містечку Цвєттау (нинішня Чехія) у сім’ї німецького комерсанта. Сімейство жило в достатку, а сам Оскар змалку працював на підприємстві батька, вбираючи основи бізнесу. Все змінилося в 1930 році, коли економічна депресія збанкрутувала Шиндлерів, а безробітний Оскар від неробства пішов у пияцтво, маючи регулярні проблеми із законом.

Втім, за кілька років йому вдалося взяти себе в руки, коли Шиндлера запросили вступити до нацистської партії. Він знову став непогано заробляти, примудряючись навіть поєднувати комерційну діяльність зі шпигунством, будучи німецьким агентом.

У 1939 році, незадовго до початку вторгнення нацистських військ до Польщі, Шиндлер переїжджає до Кракова з місією промацати ступінь прийняття польським населенням сил вторгнення та оцінити значення єврейської громади в країні. У жовтні того ж року Шиндлер купує місцеву фабрику емалевих виробів. Тоді ж їм і була придумана схема найму євреїв як дешевої та ефективної робочої сили.

Поступово, усвідомлюючи жорстокість, насильство, терор та смерть, які нацистська Німеччина породила серед жителів Кракова, а особливо єврейського населення, Шиндлер кардинально змінює свої переконання на адресу гітлерівського правління. Більш того, щодня спостерігаючи страх і жахіття окупації, до нього приходить розуміння, що євреї – це не витратний матеріал, а такі ж люди, але жертви безжального винищення.

Так було прийнято рішення ризикнути своєю репутацією і врятувати своїх робітників від вірної смерті.

«Дяка Богу, що він був наш»

Фабрика Шиндлера під час окупації була прибутковим підприємством, що створило високий статус його власника в колах СС. Майже всі свої заощадження він витрачав на підкуп німецьких офіцерів, вибиваючи дозволи на переведення євреїв на свій завод. Більше того, володіючи даром переконання і природним азартом, Шиндлер знаходив правильну аргументацію, розповідаючи керівництву про симпатію знищення семитської раси і в той же час уберігаючи життя своїх робітників від вивезення до концентраційних таборів. Як згадують його співробітники, керівник був на підприємстві цілодобово, щоб у разі раптового прибуття гестапо мати можливість втрутитися. При цьому харчування на заводі було дуже добрим, оскільки Шиндлер приділяв особливу увагу калорійному раціону.

У 1943 році, після ліквідації Краківського гетто, зв’язки Шиндлера дозволили домогтися дозволу на створення філії свого підприємства на околиці міста – у Заблочі. А коли 1944 року радянські війська підходили до Польщі, Шиндлер знову не без ризику підкупив кількох командирів СС, щоб усіх його робітників вивезли до Чехословаччини, а не на знищення до концтаборів.

Після війни Оскар Шиндлер 12 років прожив в Аргентині, потім знову повернувся до Німеччини. А 1961 року ізраїльський уряд запросив його на проживання у свою країну, нагородивши довічною пенсією.

Помер Шіндлер 9 жовтня 1974 року, будучи жебраком та абсолютно самотнім, оскільки міцної сім’ї за своє життя він не нажив. Однак напис на його могилі в Єрусалимі свідчить: «Незабутній рятівник від 1200 гнаних євреїв». Також подвиг підприємця був увічнений в оскароносному фільмі американського режисера Стівена Спілберга.

У Кракові про подвиг Шиндлера нагадує музей, відкритий в 2010 році у стінах фабрики.

Владислав Мазуркевич – елегантний вбивця повоєнного Кракова

«До побачення, панове, ми всі скоро зустрінемося там!», - звернувся 1957 року до присутніх Владислав Мазуркевич, які прийшли подивитися, як жорстокого серійного вбивцю буде...

Історія директора Краківської астрономічної обсерваторії та науковця Яна Снядецького 

Ян Янядецький – польський дослідник, котрий займався різними галузями науки та мав великий вплив на інших вчених. Своєю діяльністю науковець зробив вклад у астрономію,...
.