Краків завжди славився своїми зірками, серед яких особливо яскраво сяє ім’я Агнешки Хшановської (Agnieszka Chrzanowska) – акторки, співачки та авторки пісень, чия творчість органічно поєднує поезію та музику. Вона належить до тих митців, які однаково впевнено почуваються на сцені, перед камерою та у студії звукозапису. Її голос добре знаний слухачам радіо, а творча присутність охоплює також телебачення – у продюсерських проєктах і документальних фільмах, пише krakowskiye.eu.
У доробку Агнешки – десятки композицій на вірші Віслави Шимборської, Чеслава Мілоша та інших видатних польських поетів, а визнанням творчого шляху стали дві номінації на престижну премію “Фридерик”. І хоча інформацію про свого чоловіка та родину співачка приховує, творчими ідеями та успіхами охоче ділиться з журналістами.
Чарівний поклик сцени
Агнешка Хшановська народилася у 1968 році у польському місті Сосновець. Її шлях до мистецтва почався у Кракові – місті, яке стало другою домівкою та духовною оселею. Там закінчила акторську школу SPOT, а згодом – престижну театральну школу імені Людвіка Сольського (Państwowa Wyższa Szkoła Teatralna im. Ludwika Solskiego), відому своїми традиціями та високими вимогами до рівня акторської майстерності.
З 1996 до 2003 року Агнешка була невіддільною частиною легендарного кабаре “Piwnica pod Baranami”, де народжувалася нова хвиля польської сценічної поезії. Пізніше її шлях проліг через клуб “Alchemia” у краківському Казімєжі, який поєднував джаз, авангард і філософію мистецтва. Згодом мисткиня разом із поетом Міхалом Заблоцьким (Michał Zabłocki) заснувала театр пісні “Центр” у Кшиштофорах, яким керувала протягом двох років. Саме там вона відкрила для себе нову творчість – синтез музики, поезії й театральної дії.
Пісня між поезією й театром
Талант Хшановської швидко помітили на польській сцені. Вже на ранньому етапі її кар’єри вона отримала три престижні нагороди на XXI фестивалі сценічної пісні у Вроцлаві та перший приз на Студентському фестивалі пісні, що засвідчили появу неординарного голосу. Під час Олімпійських ігор в Афінах у 2004 році Агнешка презентувала альбом “Олімпійський вогонь” (Ogień olimpijski) у культурному центрі “Технополіс” у Газі. За цей проєкт вона отримала Олімпійський лавровий орден від Польського олімпійського комітету, що поєднало її музику з ідеалами миру, сили та гармонії.
За роки творчості Хшановська випустила 8 сольних альбомів і створила понад 200 композицій на вірші видатних польських поетів. Її пісні стали музичними інтерпретаціями поезії, серед яких:
- Чеслава Мілоша – “Макове зернятко” (Makowa pestka);
- Віслави Шимборської – “Прощання з краєвидом” (Pożegnanie z krajobrazem);
- Болеслава Лесьмяна – “Вторинна смерть” (Śmierć wtórna);
- Георга Тракля – “Зимовий вечір” (Zimowy wieczór).
Твори Агнешки перекладали грецькою, англійською та французькою мовами, а сама вона виконувала пісні не лише польською, а й іспанською, німецькою та навіть ельфійською мовою, створеною Толкіном. Цей список підкреслює як її визнані нагороди, так і масштаб музичних досягнень, демонструючи багатогранність творчості Хшановської.
Одна історія серця
За словами співачки, її альбоми – це фрагменти життя, зафіксовані у піснях, а кожна композиція – окрема історія. Вони всі важливі для Агнешки як “своєрідна документація думок і хвилювань”, що дозволяє відчути її внутрішній світ та творчі пошуки.
Тривалий час вона не поверталася до свого дебютного альбому “Слова” (Słowa, 1996), виданого ще на касеті, вважаючи, що лише пізніша платівка “Не бійся ні про що не дбати” (Nie bój się nic nie dba) реалізувалася так, як мало бути. Їй здавалося, що аранжування звучали занадто просто, але згодом змінила думку, адже у записі брали участь чудові музиканти: Ришард Кравчук (Ryszard Krawczuk), Владек Грохот (Władek Grochot), Павел Одорович (Paweł Odorowicz) та Марек “Смок” Райс (Marek “Smok” Reiss).
За свої творчі досягнення Агнешка двічі була номінована на премію “Фридерик”: у 2000 році за альбом “Весь світ горить” (Cały świat płonie) і у 2005 році за альбом “Тільки для жінок” (Tylko dla kobiet). Крім того, у 2013 році вона отримала знак “За заслуги перед польською культурою”, а у 2017 році мер Кракова вручив їй почесну відзнаку “Honoris Gratia” за особливі заслуги перед містом.
Музика як мова душі
Сценічний досвід Хшановської виходить далеко за межі Польщі. Вона виступала на Капітолійському пагорбі у Римі та у базиліці Санта-Марія-ін-Аракоелі, де у 2014 році відбулася світова прем’єра екуменічного концерту “Dom na Skale/La Casa sulla Roccia”. Концерт проходив під патронатом посла Польщі у Ватикані та Музею родини Іоанна Павла II у Вадовіцах. Слухачі змогли оцінити його у CD-альбомі “Dom na Skale. Live in Wadowice”. Фрагменти програми пролунали під час відкриття Всесвітнього дня молоді 2016 року у Кракові й стали символом духовної єдності поколінь.
Пані Агнешка розповідала, що її захоплюють взаємостосунки між людьми: як вони дивляться одне на одного та створюють свою реальність через слово й погляд. Спостерігаючи за цим, можна написати безліч віршованих історій. Так народився її цикл “Пісні з історією, написаною у Кракові”, в якому авторка відображає миттєвості міського життя. Вона згадувала, що мандрувала містом, нічого не шукаючи, але завжди знаходила потрібні слова, рядки чи приспіви, а цей досвід навчив її бачити й фіксувати навіть найменші зміни на краще.
Музика сцени та слова
Краків завжди був для Агнешки Хшановської не лише містом, а й духовним простором, де народжувалися теми для пісень. Серед найпомітніших сценічних проєктів варто виділити:
- мюзикл “Пан Казімєж” (Pan Kazimierz), присвячений легендарному краківському району;
- кабаре-проєкт “Мужня Майже Добра Божина” (Mężzna Prawie Dobry Bożyna), для якого Хшановська створила музику, тексти та художню концепцію, постановка поєднувала гротеск, ніжність, тонку іронію та людяність;
- концерт “Jazz Fair Play” під час Краківської Джазової ночі 2016 року, створений у співпраці з італійським маестро акордеона Марко Ло Руссо;
- дует з відомим польським піаністом Кубою Плужеком (Kuba Płużek).
Агнешка казала, що найбільшим щастям для неї є можливість знайти влучне слово, несподівану метафору чи нестандартно описати подію. На її думку, це те ж саме, що відшукати діамант у глибинах шахти, і саме цей підхід робить її сценічну музику унікальною та живою.
Коли сцена стала домівкою
Голос Хшановської лунав не лише на сцені, а й в ефірі. Вона була художньою керівницею Театру радіопісні на Radio Kraków, де створила власну авторську програму “Niejednona Frekuń Vibracji”, а згодом, у 2016–2022 роках, вела програму “Польський театр радіопісні, або Ти є тим, що слухаєш” (Polski Teatr Piosenki Radia, czyli Jesteś tym, co słuchasz), підтримуючи молодих митців.
У 2020 році співачка заснувала у Кракові театр пісні, що став продовженням її багаторічної праці над поєднанням поезії, музики й театру. Саме там народилися тематичні цикли “Історії пісень”, “Історії пісень, написані у Кракові” та “Історія кількох прем’єрних пісень”, які створили своєрідну музичну хроніку міста, де кожна мелодія має власну адресу, а кожен текст – власну історію.
Краків та чарівна музика
Краків у житті Агнешки Хшановської став не лише місцем проживання, а й постійним джерелом натхнення та простором для творчості. Саме там народжувалися її пісні, формувалися театральні проєкти, відбувалися прем’єри концертів. Там Агнешка працювала з молодими митцями та вела радіопрограми.
Місто стало для неї музичною та поетичною сценою, де кожна подія, вуличка чи кав’ярня могли подарувати сюжет пісні. Водночас Хшановська зробила Краків багатшим на культурні ініціативи: театр пісні, прем’єрні концерти та фестивальні номери стали важливою частиною життя міста, яке дихає музикою та поезією.