Міхал Балуцький — відомий письменник з Кракова

Ім’я польського поета, прозаїка, драматурга та публіциста Міхала Балуцького з Кракова є добре відомим у Польщі та за її межами. Його різножанрова творча спадщина це значний внесок у польську літературу. Більше на krakowskiye.eu.

Історія життя Міхала Балуцького

Народився Міхал Балуцький двадцять дев’ятого вересня 1837 року у Кракові у родині середнього класу: батько Міхала був кравцем, а мама — власницею краківської кав’ярні. 

Міхал навчався спочатку у початковій школі імені святої Барбари та у гімназії імені святої Анни у Кракові. Згодом, у 1857 році вступив у Ягеллонський університет на фізико-математичний факультет, проте на наступний рік перевівся на ближчий для себе, історико-літературний факультет.

У студентські 1857 — 1864 роки Міхал Балуцький брав активну участь у культурному та громадському житті рідного Кракова, був учасником зустрічей митців, зокрема, разом з Яном Матейком, Юзефом Шуйським, Артуром Ґроттґером, які збиралися у майстерні львівського скульптора Париса Філіппі у Кракові.

У той же час Міхал Балуцький починає писати перші художні та публіцистичні твори, але через хворобу з нервами він залишає роботу та у 1859 році їде до Італії, де одужує та через рік повертається до Польщі. Працює у місті Ченстохова учителем, а також з 1861 по 1862 роки Міхал займає посаду редактора культурного часопису “Niewiasta”. 

У серпні та вересні Міхал Балуцький редагував підпільну газету “Kosynier” та брав участь у таємних організаціях на Галичині, за що був на рік ув’язнений у тюрмі. Потім ще рік живе у Варшаві, після чого повертається до Кракова, де редагує журнал “Kalina” та часопис “Kraj”.

У 1876 році Міхал Балуцький одружився з Кароліною Цвіклінською — краківською акторкою, яка на наступний рік померла. У 1879 році Міхал одружився вдруге з Евфемією Сливинською, з якою мав двоє дітей. 

Під кінець свого життя Міхал Балуцький полемізував з письменниками “Молодої Польщі” та був налаштований проти модернізму та декадентства в літературі, за що його негативно критикували, зокрема Люціян Ридель у краківській газеті “Час”. Через таку агресивну критику та творчі невдачі у Міхала Балуцького діагностували невроз. 

Пам’ятник Міхалу Балуцькому біля театру ім. Юліуша Словацького у Кракові /Шукач

Одного осіннього вечора — сімнадцятого жовтня 1901 року письменник вистрілив собі у скроню з пістолета. Так, Міхал Балуцький трагічно пішов із життя. 

Багата творча спадщина Міхала Балуцького

Творчість Міхала Балуцького досить різнопланова. Це п’єси, вірші та проза. Письменника відносять до літературного угрупування “передбуремників”, які розпочали свою творчу діяльність у переломний період перед Січневим повстанням у Польщі. За життя Міхала літературознавці часто критикували його творчість.

Дебютував Міхал Балуцький ще у 1860 році віршами “Do ojca”, “Niedzielna pieśń pastuchy” та поемою  “Gόral” на сторінках журналу “Gwiazdka Cieszyńska”. 

У 1864 році на основі почутої розповіді написав вірш “Для хліба”, який польський композитор Владислав Желенський поклав на музику і згодом цей вірш став народною піснею під назвою “Горянине, чи не жаль тобі”. 

C:\Users\smail\Desktop\d87a13ec-85e7-4fff-adaa-eb9573cf2dd2.jpg
Книга Міхала Балуцького

За життя Міхал Балуцький видав у Кракові дві поетичних збірки — у 1872 та 1888 роках. 

Серед прозових творів Балуцького є багато повістей (“Життя серед руїн”, “Пробуджені”, “Єврейка”, “Блискучі злидні” та інші) на соціальну тематику, що написані в дусі радикалізму та виявляють тенденції позитивізму. 

Інший бік його прози — це соціально-політична сатира, де автор висміює галицьку буржуазію.

Проте Міхал Балуцький відомий передусім своїми п’єсами, які немов балансують між жанром комедії та фарсом. Основною рисою його драматургії стає сатира, як, наприклад, у творах “Полювання на чоловіка”, “Працьовиті нероби”, “Комедія з освітою”, “У клубі парубків” та інші.

Історія життя відомого краків’янина Тадеуша Войцеховського

Краків – місто з старовинною історією. Тут народилися та мешкали відомі особистості, які залишили вагомий слід в польській культура та науці. Одним з таких особистостей...

Франц Там – краківський м’ясник, що розчленовував жінок

Під час Другої світової війни окупаційний Краків був місцем надзвичайно екстраординарних, навіть за військовими мірками, злочинів. Один із таких прикладів – діяльність м'ясника Франца...
.,.,.,.