Американській пейзажистці, портретистці та літератору польського походження Терезі Фербер Бернштейн-Мейеровіц судилося народитися наприкінці XIX сторіччя, а покинути цей світ на старті XXI століття. За цей період вона створила сотні картин та низку інших творів мистецтва, а також безліч книг та періодичних видань. Проживши більшу частину свого життя у США, Тереза ніколи не забувала про своє походження та батьківщину. Детальніше про життя та творчість відомої довгожительки читайте у матеріалі сайту krakowskiye.
Еміграція, навчання та перші творчі кроки
Тереза Бернштейн народилася 1 березня 1890 року у Кракові, в єврейській родині промисловця Ісідора та піаністки Анни. Коли дитині було всього рік, сім’я вирішує емігрувати до США, де обіцяли найкращі умови проживання та можливість знайти більш високооплачувану роботу.
В Америці сім’я часто змінювала місце проживання, поки остаточно не оселилася в Нью-Йорку, де Бернштейн отримала диплом у Лізі студентів-художників, навчаючись у відомого майстра пензля Вільяма Меррітта Чейза.
Незважаючи на життя в Сполучених Штатах, Тереза з матір’ю часто подорожувала Європою, буваючи і в рідному Кракові. У поїздках вона виявляла великий інтерес до творчості художників нового експресіоністського руху, серед яких особливо вирізняла Василя Кандинського, Франца Марка та Едварта Мунка.
Перші картини Тереза малювала в ашканському стилі – манері зображати повсякденне життя міста в темних тонах. Вона з ентузіазмом сприйняла урбанізм та популярну культуру, малюючи метро, тролейбуси та таксі, а також пейзажі мегаполісу. Перша персональна виставка художниці відбулася у галереї Milch у Нью-Йорку в 1919 році. У тому ж році вона вийшла заміж за Вільяма Мейєровіца – також відомого американського художника.
Сімейне життя, проблеми гендерної нерівності та шлях до успіху
Після весілля, Тереза з чоловіком поселяються у затишній квартирі у стилі лофт у самому серці Манхеттена. На жаль, первісток молодят помер ще немовлям, а повторно мати дітей художниця не могла.
Незважаючи на те, що Бернштейн та Мейєровіц були колегами, у сім’ї ніколи не був духом суперництва. Насамперед, це пояснювалося характером Терези, яка не бачила в цьому сенсу. Навпаки, сім’я часто подорожувала разом по різним картинним виставкам, спілкувалася серед талановитих художників, черпала натхнення і набиралася досвіду.
Після 1920-х років репутація Терези пішла на спад. Причиною цього стало зниження інтересу до реалістичної тематики. Крім того, свою роль відіграла і дискримінація, коли жінок не сприймали як професіоналів своєї справи. Часто художниці доводилося підписувати свої роботи лише прізвищем, що виглядало як чоловіче.
Проте Бернштейн за довгі 90 років своєї кар’єри залишалася вірною власному фірмовому стилю, переживши і віяння моди, і принизливу гендерну нерівність. Її полотна прикрашають як приватні колекції, так і престижні американські та європейські галереї.
Також Тереза залишила після себе велику літературну спадщину, серед яких біографія чоловіка (Вільям пішов з життя у 1981 році) та щоденники подорожей.
Померла художниця 13 лютого 2002 року у своїй квартирі на Манхеттені, не доживши до свого 112-річчя лише два тижні.