Єжи Гоффман – історія успіху геніального польського кінорежисера

Ім’я Єжи Гоффмана золотими літерами вписано до історії польського кінематографа. Він не лише майстер жанрового кіно, талановитий режисер та сценарист, а й абсолютний чемпіон із касових зборів серед своїх колег-співвітчизників. Про біографію польського класика історичних блокбастерів, секрет успіху його кіноробіт та кращі стрічки на думку самого автора – читайте у матеріалі сайту krakowskiye.

Дитинство, посилання та рішення стати режисером

Єжи народився 15 березня 1932 року в Кракові у єврейській сім’ї лікарів. Друга світова війна та антисемітські дії нацистської Німеччини змусили Гоффманов тікати на схід. А 1940 року Єжи та його родичів перевезли до Сибіру. Через три роки батько майбутнього режисера вступив до стрілецької дивізії Тадеуша Костюшка, завдяки чому родина Гоффманів отримала можливість повернутися до Польщі у 1945 році.

У рідному Кракові Єжи закінчив школу, а потім вирішив навчатися режисурі у Всеросійському державному інституті кінематографії у Москві. В 1955 році він успішно закінчив ВНЗ і, перш ніж почати знімати художні фільми, практикувався в документалістиці зі своїм інститутським другом Едвардом Скоржевським. Незабаром творчий дует зробить як ряд успішних документальних хронік, так і безліч репортажів етнографічного, соціального та історичного характеру.

Кінотворчість

У 1965 році джентльменський дует Гоффман-Скоржевскі припиняє багаторічну співпрацю і кожен вирушає у вільне творче плавання. Дебютною кінороботою режисера стає фільм «Батько», що вийшов у 1967 році. Як згадує Єжи, робота видалася прохідною і на провалі він зациклюватися не став, оскільки головною мрією режисера було перенесення на екран історичної трилогії відомого польського письменника Генрика Сенкевича. 

Незважаючи на цензуру та низку бюрократичних проблем, перша частина «Пан Володиєвський» побачила світ у 1969 році. Фільм отримав позитивну оцінку критиків та мав величезний успіх у глядачів. Але незважаючи на це, зйомка другої частини далася режисерові ще важчою: проект вимагав серйозний бюджет, а через брак фінансового ресурсу затягнувся на п’ять років. Але результат виправдав усі очікування, коли 1974 року «Потоп» вийшов на екрани. Фільм у кінотеатрах переглянули 27 мільйонів глядачів і був номінований на премію «Оскар» як «Найкращий фільм іноземною мовою».

Натхнений виникненням шаленої популярності, Гоффман почав працювати над новими фільмами з різних книг. Так були створені «Прокажена», «Знахар» та «Прекрасна незнайомка».

А 1990 року режисер завершує трилогію Сенкевича – «Вогнем і мечем». Бюджет картини становив рекордну для того часу суму – 24 мільйони злотих. Лише «Камо прийдеш» Єжи Кавалеровича, який вийшов у світ у 2001 році, зумів перевершити його за витратами.

Останні роботи режисера: «Стародавнє переказ», «Україна – Становлення нації» та «Варшавська битва. 1920» також були позитивно сприйняті у суспільстві, проте успіх екранізації романів Сенкевича не змогли перевершити.

Підкорила і сцени театрів, і світовий кінематограф: історія відомої акторки родом із Кракова

Спершу їй не вдалося вступити до театральної школи, а потім вона змогла підкорити не лише польський, а й кінематографи інших країн Європи та світу...

Історія успіху відомої краківської кіноакторки Йоанни Куліг

Ім’я Йоанни Куліг — польської акторки та співачки, відоме в усьому світі, передусім завдяки її головній ролі у фільмі “Холодна війна” польського режисера Павла...
.,.,.,.