У розумінні багатьох людей прикметник “відомий” ідентичний за своїм значенням до слова “щасливий”. Але, на жаль, часто реальні історії знаних станом на сьогодні постатей доводять інше – кардинально інше. Яскравий тому приклад – життєвий шлях відомого польського письменника Владислава Оркана. Що довелося пройти митцю, а також про те, що чоловіка пов’язує із Краковом, – у матеріалі далі на krakowskiye.eu.
Трішки біографії
Францішек Ксаверій Смачарж (саме такими є справжні прізвище та ім’я Владислава Оркана) народився 27 жовтня 1875 року в селі Поремба-Велика. Хлопчик був другою дитиною у сім’ї – мав він старшого на три роки брата Станіслава та молодшу, до слова, теж на три роки, сестру Марію. Родина Смачарж вважалася доволі бідною як на той час. Тато Владислава Оркана влітку працював лісорубом, взимку – шевцем, мама – була домогосподаркою, загалом зароблених грошей катастрофічно не вистачало навіть на якісь банальні потреби сім’ї … Та й загалом дитинство відомого в майбутньому письменника щасливим не назвеш. Аби бодай якось зводити кінці з кінцями, батьки з ранніх років залучали дітей до сільськогосподарської робити. Так, зокрема, обов’язком малого Францішека було випасати волів.
Щодо освіти Владислава Оркана, то спершу він навчався у дворічній початковій школі в Порембі-Великій, згодом – у Народній школі в Щижиці. На цьому, згідно з планами батька, діло з освітою сина мало би закінчитися, адже вдома роботи непочатий край, про які книжки мова? Але хлопець проти волі батька таки продовжує займатися самовдосконаленням. Відтак переїжджає з рідного дому та починає вчитися грамоті в церкві св. Яцека.
Краків у житті Владислава Оркана
Школа при церкві св. Яцека була розташована якраз-таки у Кракові. Відтак здобуття освіти – перше, що звело Владислава Оркана з цим польським містом. Загалом час юнацтва, проведений у Кракові, неабияк вплинув на самого чоловіка у майбутньому. І, що найголовніше, вплинув позитивно. Адже насамперед за час навчання у школі хлопець зумів врешті пізнати зовсім інше життя: він не працював у полі, а багато читав, постійно дізнавався щось нове, брав участь у певних заходах, долучався до гуртків тощо. Такий всесторонній саморозвиток посприяв, зокрема, й тому, що Владислав Оркан взявся за перо у доволі юному віці. Так перші свої твори він почав публікувати, будучи четвертокласником краківської школи. До речі, на той час австрійська влада не дозволяла студентам займатися цим видом діяльності, тож через це у Францішека і з’явився псевдонім. Прізвище Оркан він обрав не просто так, закладений у ньому певний підтекст. У прямому значенні це слово є синонімом до “ураган”, відповідно, за задумом Смачаржа, воно найбільш влучно відображало бунтарські настрої творів, які виходили з-під його пера.
А виходило їх достатньо багато. Зокрема й тому, що хлопець підпрацьовував у шкільній газеті, де йому дозволялося публікувати власні напрацювання – звичайно ж, під псевдонімом. І ось через те, що Владислав Оркан так захопився написанням творів, почало шкутильгати його навчання. Зрештою, він не склав іспити та так і не закінчив середню школу. Після невдачі у школі при церкві св. Яцека надіявся влаштуватися на постійну духовну роботу в Кракові. Але і з тим не пощастило, відтак Владислав Оркан знову переїздить – цього разу до Поремби.
Та на цьому його історія із Краковом не закінчилася. Згодом життя ще декілька разів повертало чоловіка до міста юності. Зокрема у 1927 році, коли письменник відзначав 30-річчя творчості, у Ягеллонському університеті в Кракові провели тематичну наукову сесію, в якій, очевидно, брав участь і сам Владислав Оркан. Окрім того, саме в цьому польському місті проживала його єдина донька Зося. Щоправда, то є ще однією трагічною історією з життя письменника, адже свою дитину він фактично не виховував. Причина – постійне гоніння за грішми, яких чоловіку, відверто кажучи, ніколи не вистачало навіть на прожиття. Коли ж уперше за багато років, у 1930, він таки приїхав провідати хвору доньку, то зустрітися з нею Владиславу Оркану так і не вдалося – там, у Кракові, він і помер. Помер 14 травня 1930 року – за два тижні до того, як померла і Зося, яка так і не дізналася, що до неї приїздив тато і що його вже теж немає в живих…
Творчість Владислава Оркана
Взагалі Владислав Оркан різносторонній письменник, адже на його рахунку є і драми, і вірші, і романи, і оповідання, і навіть публіцистичні твори. Тематично більшість із того, що виходило з-під пера чоловіка, було проблематичним. Зокрема, багато писав він про життя в бідному польському селі, тяжкі умови праці та панівні недоліки так званого вищого суспільства. А ще – вважався Владислав Оркан досконалим гумористом та літературним пейзажистом: у творах письменник часто описував рідне село та гарні краєвиди, що його оточували.
Цікаві факти
- Коли юний Францішек переїхав до Кракова, то раз на місяць його мама пішки ходила до того міста з Поремби-Великої, аби віднести синові їжу. До слова, відстань між населеними пунктами – 70 км.
- Отримавши виплати за роман «В Розтоках», Владислав Оркан відразу ж взявся за будівництво нового будинку. Але… Через постійні фінансові проблеми завершити почате так і не вдалося.
- Чоловік за своє життя був двічі одружений – перший раз із Марією Звежиньською, другий – із Броніславою Фолеєвською. Перша дружина письменника померла, коли їхній дочці Зосі було три роки. Про смерть жінки Владислав Оркан дізнався лише через два тижні після похорону, оскільки саме в той час проходив лікування у Кракові.
- Вихованням доньки, як ми вже писали дещо раніше, письменник часу займатися не мав. Відтак виростила Зосю рідна сестра Владислава Оркана.
- Після смерті поховали письменника на Раковицькому цвинтарі в Кракові. Звідти приблизно через рік його труну з великими почестями перевезли на Цвинтар заслуг у Закопане.