Саме таку назву має один з найстаріших закладів Кракова. Крім того, це дуже популярне місце серед творчої інтелігенції Польщі, пише сайт krakowskiye.eu.
Магнетична точка Кракова
Як зазначено на сайті закладу, кабаре “Льох під баранами” вже досягло такого віку, що його можна було б із легкістю занести до Книги рекордів Гіннеса.
Заклад розпочав свою роботу 26 травня 1956 року.
Кабаре “Льох під баранами” пережило часи становлення Польської Народної Республіки, буремні часи воєнного стану та розвитку демократії.
У цьому унікальному закладі якимось дивним чином співіснують політика, історія, мистецтво.
“Льох під баранами” був своєрідною школою для художників, джазових гуртів, акторів, співаків, музикантів. Також цей заклад був баром, картинною галереєю та танцювальним залом.
У важкі для Польщі часи кабаре було ковтком свіжого повітря – місцем, де можна було завуальовано пожартувати, уникаючи цензури.
Це була одна з магнетичних точок Кракова, де вирувало своє життя.
Чому саме “Льох під баранами”?
Приміщення кабаре розташоване у підвалі (льосі) будівлі “Палацу під баранами” на Головній площі.
Таку назву має палац Потоцьких – архітектурна пам’ятка Кракова, збудована в другій половині XVI століття. Першим власником будівлі був секретар польського короля Юстус-Людвик Дециуш. В XVI столітті палац став місцем культурного життя містян.
У 1822 році власником палацу став Артур Потоцький. До початку Другої світової війни будівля належала родині Потоцьких.
Між XIX та XX століттями палац був місцем, де збиралися консервативні політичні сили. Тут вирувало суспільне і культурне життя.
Родина Потоцьких розмістила у палаці колекції антикварних меблів, порцеляни, картини венеціанських, голландських та німецьких художників. У 1947 році палац було націоналізовано.
За легендами, назва будівлі походить від кошари, яка розташовувалася тут в часи пізнього середньовіччя. У цій кошарі тримали овець для продажу містянам. Спершу це місце називалося “Де барани”.
Концепція закладу
Кабаре створили молоді краківські художники та актори. Художнім керівником кабаре став актор, режисер, сценарист, театральний діяч Пьотр Скшинецький (1930-1997). Серед засновників закладу був композитор, диригент, педагог Кшиштоф Пендерецький (1933-2020). Авторкою сценографії, а також літературною керівницею і душею кабаре була Яніна Гарицька (1920-1997).
Після відкриття кабаре йому пророкували нетривале існування. Проте історія склалася інакше.
Спочатку кабаре “Льох під баранами” задумувався як місце зустрічей краківських студентів. Такі зустрічі проходили при свічках. Проте згодом формат значно розширився.
Пьотр Скшинецький найдовше очолював кабаре “Льох під баранами”. Йому вдалося створити неповторний артистичний стиль закладу.
На сцені кабаре виступали актори Вєслав Димни, Кшиштоф Літвін, Яцек Вуйцицький, співачка Ева Демарчик, актор та композитор Лешек Длугош, співачка Анна Шалапак, музикант і співак Гжегож Турнау.
Співпрацювали із закладом багато інших акторів, музикантів, письменників художників та поетів.
Виступали тут також і джазові гурти Кшиштофа Комеда та Анджея Курилевича.
В 1960-1970 роках в кабаре були написані найвідоміші сатиричні тексти. Колектив кабаре отримав репутацію одного з найкращих мистецьких осередків Польщі.
На відміну від інших подібних закладів, кабаре “Льох під баранами” вирізнялося артистичним безладом і несподіваною імпровізацією.
Конферанс завжди проводив Пьотр Скшинецький, який носив чорний капелюх з пір’їною та тримав при собі дзвіночок.
Про джаз
Наприкінці 1950-х років кабаре “Льох під баранами” стало центром джазу, а Краків – джазовою столицею Польщі.
Серед відомих джазових виконавців, які виступали на сцені кабаре, – Єжи Матушкевич, Анджей Тшасковский, Кшистоф Комеда, Анджей Курилевич, Ян Пташин-Врублевский, Войцех Каролак, Збігнєв Намисловський та інші музиканти й співаки.
У 1960 роках з концертами в кабаре виступали: Томаш Станько, Януш Муняк, Ян Ярчик, гурт “Jazz Band Ball Orchestra” та інші.
У 1996 році було відновлено традицію проведення джазових фестивалів, а з 2007 року відновив роботу джазовий клуб “Old Jazz Swinging Stars”.
Пьотр Скшинецький
Художній керівник кабаре “Льох під баранами” Пьотр Скшинецький був майстром імпровізацій. Йому вдавалося поєднувати непоєднувані речі: артистичну невимушеність зі сценічною буденністю, глибоку думку зі сміливою імпровізацією, серйозність з насмішкою.
У 1981 році після чергового виступу Пьотра Скшинецького викликали до управління культури з метою надання пояснень значення деталей сценографії. Режисеру потрібно було пояснити, що означала підвішена на сцені золота клітка, в якій був розміщений бюст Леніна, а перед ним запалена свічка. Радянське посольство це сприйняло як образу. Пьотр Скшинецький пояснив, що вони хотіли в клітку посадити папугу, але вона туди не помістилася, тому вирішили взяти те, що було під рукою.
Після смерті Пьотра Скшинецького у 1997 році артисти кабаре вирішили продовжити його справу та не закривати його. Художнім керівником було обрано Марека Пацулу, який обіймав цю посаду до 2010 року.
За фінансові та господарські питання кабаре відповідає Асоціація артистів та прихильників “Льоху під баранами”.
Заклад завжди був під пильним наглядом відповідних служб. У 2006 році стало відомо, що в минулому на артистів постійно писалися доноси. Зі служби безпеки цим займалися 10-12 таємних працівників.
Цю та багато іншої цікавої інформації про кабаре “Льох під баранами” можна прочитати у великій кількості літератури, а також переглянути чимало відеоматеріалів, пов’язаних з кабаре.
Зараз заклад відкритий для відвідувачів. Тут, як і раніше, відбуваються виступи артистів, виставки й інші цікаві заходи.