Своєю красою вона підкорила весь світ. Талантом – сцени та екрани країн Європи і навіть США. Але від усього цього вона відмовилася і, зрештою, стала по-справжньому щасливою лише тоді, коли перекваліфікувалася на медсестру. Вона – Аліція Бобровська. Детальніше про захопливу життєву історію жінки та про те, що віцеміс Всесвіт 1958 пов‘язує із Краковом, – у матеріалі далі на krakowskiye.eu.
Аліція Бобровська та Україна
Аліція Бобровська народилася 8 січня 1936 року в Україні – а точніше у місті Володимир, що на Волині. З дитинства вона зростала напрочуд красивою дівчинкою, тому дуже часто чула у свій бік:
“З такою зовнішністю тобі б в актори піти!”.
Звучало це від багатьох знайомих Аліції, але тільки не від батьків, адже ті мріяли, аби донька стала лікарем. Та про те, який все ж шлях обрала собі Бобровська, – пізніше, повернімося до її перебування в Україні.
Жила на Волині Аліція відносно недовго: коли дівчинці було 9, вона разом із сім’єю переїхала з Володимира. Про причини такого рішення достеменно не відомо, однак можна припустити, що Бобровські, поляки за походженням, вирішили, що період повоєнного відновлення краще перебути на Батьківщині. Відтак у 1945 році родина переїжджає до Польщі.
Аліція Бобровська та Краків
Осіла сім’я Бобровських у Ґданську. Там Аліція і здобула середню освіту, закінчивши одну з місцевих шкіл. Опісля – мав бути вступ до вищого навчального закладу, й оскільки до того часу дівчина визначилася, що до медицини вона байдужа, то вирішила взятися за втілення в життя своєї дитячої мрії і таки стати професійною акторкою.
Аби досягнути бажаного, Аліція наважується на переїзд. Знову. Так її життя і звело з Краковом, де вона вступила до Вищої театральної школи імені Людвіга Сольського (з 2017 року заклад називається Академією театральних мистецтв імені Станіслава Виспянського). Взагалі, до Кракова Бобровська прикипіла по-особливому. По-особливому настільки, що це місто вона вважала другою малою батьківщиною після Володимира. Насправді це й не дивно, адже саме там Аліція почала здійснювати свою мрію, саме там Аліція зустріла своє кохання, майбутнього чоловіка Станіслава Зачика, і саме це місто Аліція першим покорила своєю красою. Адже хоч про вроду дівчини усі її знайомі говорили з самого дитинства, офіційно найкрасивішою студенткою визнали її лише у Кракові. До речі, сталося це в 1956 році.
Підкорила красою не лише Краків, а й увесь світ
Але на університетському конкурсі краси перемоги Бобровської не закінчилася. Через рік, у 1957, вона здобула титул “Віцеміс Балтійського узбережжя”. Після цього на досягнутому Аліція хотіла зупинитися – мовляв, досить з неї таких собі змагань, час повертатися до навчання. Та рідні дівчини, будучи свідками її феєричних успіхів, переконали Бобровську спробувати свої сили у ще одному конкурсі – національному конкурсі краси “Міс Польща”.
Тоді, у 1957 році, його проводили вперше з часів закінчення Другої світової війни. Як розповідала згодом сама Аліція, попри те, що підготовку і сам конкурс легкими не назвеш, пригадує його з теплотою у серці. Складність полягала хіба в тому, що тодішній рівень організації подібних заходів не порівняти із теперішнім: одяг на виступи, тобто купальник та вечірню сукню, учасниці повинні були готувати самі собі; про репетиції тоді і не чули – їх було максимум дві; а для того, щоб зібрати десятки дівчат до виходу на сцену, виділяли лише одну перукарку на всіх. Але цей негатив затьмарюють приємні спогади. Зокрема для Аліції Бобровської це перемога.
Так, дівчина вкотре на конкурсі краси стала найкращою. Роками пізніше в одному з інтерв’ю зазначала: перемогти їй допомогло навчання в краківській школі, адже, на відміну від інших, вона була зі сценою на “ти” та вільно почувалася під час конкурсу, а також гуманітарна освіта – на запитання, хто був найвидатнішим поетом Польщі чи хто з польських митців найчастіше зображував коней, відповідь суддям вона дала з легкістю.
Так, ставши першою післявоєнною Miss Polonia, дівчина автоматично отримала змогу брати участь у «Міс Всесвіт». Але із США офіційного запрошення вона не дочекалася, та й зайвих грошей на квиток у неї не було, тому всі знайомі, зокрема і сама Аліція теж, думали, що на перемозі у 1957 році історія Бобровської з індустрією краси завершиться. Але ні. На конкурс до Америки дівчина таки поїхала. Щоправда, тоді не обійшлося без допомоги журналіста, який фінансово підтримав Аліцію, придбавши їй квиток до США.
Традиційні виходи у купальнику, народному вбранні (до речі, в Бобровської це був саме краківський стрій) та вечірній сукні дозволили польці потрапити в 15 найкращих учасниць «Міс Всесвіт». А ось її легендарна промова, яку вона закінчила реченням «Благослови, Боже, Америку і Польщу також», допомогла здобути титул четвертої віцеміс Всесвіт. А ще – прихильність одного з членів журі.
Повернення в акторство
Представник компанії “MaxFactor”, який був одним із суддів, запропонував напрочуд вродливій конкурсантці підписати на рік контракт і стати обличчям бренду. Здавалося б, що тут думати? Звичайно, згода, а опісля – феєричне майбутнє в Америці. Але ні – Аліція Бобровська відмовила. По-перше, через кохання: вдома, у Кракові, на дівчину чекав її наречений – польський актор Станіслав Зачик.
Вона розуміла, що на відстані їхні стосунки будуть приречені, відтак шальки терезів схилилися на користь почуттів, а не роботи. А по-друге, вона таки мріяла стати акторкою. Аліція знала: повернувшись до Кракова, повернеться і на сцену. Так воно і сталося. З приїздом додому Бобровська грала в театрі, працювала дикторкою, а в 1961 році дебютувала ще й у кінематографі
Аліція Бобровська – акторка кіно
Першим фільмом, у якому зіграла Аліція, стала стрічка “Сучасна історія”. Як акторка, на режисерів Бобровська справила лише хороші враження, тож з виходом кіно на великі екрани роботу з Бобровською продовжили. Відтак після “Сучасної історії” були “Шлюб з розрахунку” та “Париж – Варшава без візи”
Від зіграної Аліцією дружини Квілецького Ганни у “Шлюбі за розрахунком” і команда, яка працювала над створенням фільму, і глядачі, які оцінили вже кінцевий результат, були у захваті. У захваті настільки, що саме цю роль називають найвідомішим образом серед усіх, в які вживалася краків’янка.
Але, на жаль, захоплення грою Аліції в кіно розділяли не всі. Найгірше, що не подобалося це їй самій. Відтак, остаточно зрозумівши, що акторська діяльність – це більше не для неї і не про неї, у 1974 році Бобровська востаннє зіграла у фільмі і більше до того не поверталася ніколи.
Переїзд до США
У 1981 році на Аліцію Бобровську чекав переїзд. Знову. Третій. Того разу цьому рішенню передувало розлучення – розлучення з тим самим Станіславом Зачиком, заради якого декілька років тому жінка відмовилася від можливості будувати кар’єру у США. Але, як то кажуть, хто ж знав… Після того, як дороги з чоловіком і роботою у Бобровської розійшлися, а її син виріс та одружився, у Польщі Аліцію не тримало вже нічого. Тоді ж вона і вирішила: їде до США.
Спершу це мав бути просто візит до друзів, але у висновку жінка залишилася у Каліфорнії жити. До акторства Бобровська там так і не повернулася, але саме в Америці здійснила мрію батьків: стала медсестрою. У США вона 17 років пропрацювала з онкохворими пацієнтами, а також, як волонтерка, опікувалася у відділенні інтенсивної терапії дітьми з Польщі, які прилітали на операції до відомого в Америці професора Бората. Як не дивно, але саме ця робота і зробила жінку по-справжньому щасливою:
“Допомагаючи хворим людям, я відчувала себе потрібною”, – зізналася в одному з інтерв’ю Аліція Бобровська.