Кінець XX століття подарував світу музики явища, які виникали у відповідь на потребу зберегти пам’ять, відчути історію та переосмислити її через сучасне звучання. Польське тріо “Kroke” стало одним із таких явищ, назва гурту перекладається з їдиш як “Краків”. У їхніх виступах переплелися минуле й сучасність, традиція та експеримент, ноти старовинних єврейських мелодій. Все це ожило на сучасній сцені, здобуваючи серця слухачів. Музика “Kroke” говорить без слів, зберігає пам’ять поколінь і водночас створює щось абсолютно нове, унікальне, що важко забути, коли хоча б раз почув, пише krakowskiye.eu.
Мелодії пам’яті
Ініціаторами створення “Kroke” у 1992 році стали три випускники Краківської музичної академії: акордеоніст Єжи Бавол (Jerzy Bawoł), віолончеліст Томаш Кукурба (Tomasz Kukurba) і контрабасист Томаш Лато (Tomasz Lato). Вони зустрілися у Польщі, яка тоді намагалася отямитися після десятиліть ізоляції. Мистецтво шукало нові форми, а сцена прагнула свіжого звучання. Молоді музиканти взялися за, здавалося б, просту справу – виконувати клезмерські мелодії. Але дуже швидко зрозуміли, що це не буде черговою ретро-спробою. Їхні інструменти, ритми та звуки говорили про щось більше – пам’ять, історію, відлуння поколінь.
“Kroke” були серед перших, хто вивів ці мелодії зі старих архівів на вулицю. Їхню гру можна було почути у ресторанах і клубах Казімєжу, найбільший попит у містян мав “Аріель” – тодішній культовий осередок краківської богеми. Для одних ця музика стала відкриттям, для інших – спогадом про світ, який здавався назавжди зниклим. У 1993 році тріо записало свої перші композиції на касету, яку видали власним коштом.
Доленосна зустріч
Одного вечора в “Аріелі” опинилася Кейт Кепшоу – дружина Стівена Спілберга, який саме фільмував у Кракові свою кінострічку “Список Шиндлера”. Жінка була у захопленні й привела чоловіка на концерт, ця зустріч стала для гурту символічною. Спілберг, вражений грою “Kroke”, запросив гурт до Єрусалима, щоб музиканти виступили на церемонії возз’єднання людей, які пережили Голокост і були врятовані завдяки Оскару Шиндлеру. Для тріо цей момент став вирішальним. Пізніше Томаш Лато з “Kroke” зізнавався, що тоді музиканти отримали сильне музичне благословення. Учасники гурту зі запалом почали творчі експерименти з джазом та сучасною музикою. У 1996 році вийшов їхній перший альбом “Trio – Klezmer Acoustic Music”, який мав значний успіх серед прихильників музики.
Шлях до світу
Історія з Єрусалимом стала лише початком великої подорожі “Kroke”. Стівен Спілберг передав касету з їхньою музикою Пітеру Гебріелу – музиканту та засновнику фестивалю “WOMAD”. Саме після цього й стартувала міжнародна історія гурту. У 1997 році Пітер Гебріел запросив “Kroke” до Великобританії виступити на “WOMAD” – одному з найвідоміших фестивалів світової музики. Навіть серед сотень виконавців із різних країн польське тріо виділилося одразу. За словами критиків, у цих трьох музикантах було щось незвичайне – простота і глибина, тиша й вибух емоцій водночас.
Після “WOMAD” гурт “Kroke” запросили до “Real World Studios”, заснованої самим Гебріелом. Спільні сесії записів відкрили нові можливості. Деякі фрагменти їхніх імпровізацій Пітер Гебріел згодом використав у своєму альбомі “Long Walk Home” – саундтреку до фільму “Rabbit-Proof Fence”. Того ж року гурт випустив свій другий альбом – “Eden”, який прихильники музики оцінили як цілісніший і сміливіший за звучанням. У 1999 році з’явився альбом “The Sounds of the Vanishing World”, де традиційні клезмерські мотиви вже перепліталися з сучасною гармонією. Це вже була не просто музика традицій, а й власне бачення, переосмислене через досвід часу та особистість кожного учасника.
У діалозі зі світом
Після перших успіхів на польській сцені гурт став отримувати запрошення на міжнародні фестивалі. Вперше з’явився стійкий інтерес критиків до “Kroke” як нового явища світової сцени. А гурт все продовжував експериментувати. Учасники дедалі сміливіше занурювалися у звукові орнаменти Сходу, вподобавши сефардські мелізми та арабські ритми. Але водночас не зраджували клезмерське коріння, з якого все почалося. Ці пошуки вилилися у народження альбому “Sounds Of The Vanishing World” – справжнього музичного щоденника, де кожна нота обіцяла нові відкриття.
І світ помітив цю гармонію: у 2000 році “Kroke” отримав престижну німецьку нагороду “Preis der Deutsche Schallplattenkritik”, що стало не лише визнанням, а й підтвердженням того, що гурт – на шляху до великої слави. Універсальність гри тріо підкреслила й співпраця з іншими музикантами. Альбом “East Meets East”, записаний у 2003 році з британським скрипалем Найджелом Кеннеді, став одним із найпомітніших міжнародних проєктів. Поєднання класичної скрипки та музичного досвіду “Krok” створило унікальні музичні діалоги. Польські критики відзначали, що такі поєднання яскраво продемонстрували глибину виконання гурту.
Експерименти та гастролі
Музикант Томаш Лато розповідав, що співпраця “Krok” із легендарним Найджелом Кеннеді перетворилася на серію тріумфальних концертів, які прокотилися європейськими фестивалями. Саме у цей час гурт випустив ще один знаковий альбом – “Ten Pieces To Save The World”. Мелодійний, глибоко атмосферний, він став справжньою музичною медитацією над світом, який потребував зцілення. Альбом посів друге місце в європейських чартах світової музики, його назвали вінцем десятирічного творчого шляху гурту.
У 2004 році “Kroke” знову подарував слухачам живу енергію – на студії Radio Kraków “S-5” записав концертний альбом “Quartet – Live At Home”. Разом із ними виступив джазовий барабанник Томаш Грохот (Tomasz Grochot), чия майстерність додала музиці нового ритмічного звучання. Відтоді він став частиною їхньої музичної подорожі, розділивши з гуртом не один рік гастролей. Наступні спроби вивели “Kroke” у ширші музичні світи: співпраця з Едітою Гепперт (Edyta Geppert) та Кшиштофом Гердзіном (Krzysztof Herdzin) створила проєкт, який завершився альбомом “Śpiewam życie”.
Розширюючи межі жанру
Гурт вирушив у гастролі Польщею та Німеччиною, де під гаслом “Kroke – symfonicznie” їхня музика лунала у супроводі оркестру Sinfonia Baltica, зливаючи джаз, класику і клезмер у піднесену симфонію. Виступи стали майданчиком не лише для музичних експериментів, а й для діалогу з локальними культурами. Музику “Kroke” часто сприймали як місток між поколіннями: переосмислені старі мелодії викликали у слухачів бурхливі емоції.
Своєрідним підсумком першого двадцятиліття творчості гурту став альбом “Seventh Trip”. Тріо продовжувало шукати баланс між традицією та новаторством, водночас зберігаючи автентичне звучання акордеона, віолончелі та контрабаса. А співпраця з польськими виконавцями довела здатність “Kroke” інтегрувати свій стиль у різні музичні контексти, залишаючись впізнаваним.
Музика як подорож і перформанс
У 2010-х роках концерти гурту почали набувати рис перформансів. Світлове оформлення, рухи музикантів на сцені, мінімальні театральні елементи підкреслювали емоційну наповненість композицій. Кожен концерт перетворювався на живий діалог з аудиторією. Альбом “Traveller”, випущений у 2017 році, став відображенням подорожей гурту. У ньому поєдналися клезмерські корені, балканські ритми та мінімалістичні елементи джазу. Кожна композиція здавалася окремою маленькою історією.
Музиканти пояснювали, що альбомом “Traveller” намагалися показати всім шлях, який вони пройшли від перших концертів у Кракові до міжнародної сцени. Подальший успіх експериментів гурту продемонстрував альбом “Rejwach” у 2019 році. Учасники тріо вдало використали елементи електроніки, не втрачаючи при цьому автентичності музичних композицій. Критики зазначали, що цей альбом довів здатність “Kroke” інтегрувати сучасні музичні технології, зберігаючи при цьому власний голос.
Між тишею та музикою світу
На честь свого 25-річного ювілею гурт презентував подвійний альбом “25 The Best Of” – музичний літопис, який зібрав найважливіші композиції за всю історію існування колективу. До цього видання додалося ще одне – розкішна ілюстрована книга “Beyond Sounds” авторства Йоанни Лапрус-Мікульської (Joanna Laprus-Mikułska). Збірка вийшла у видавництві “Świat”, архівні світлини доповнили розмовами “Kroke” з друзями-митцями, їхніми спогадами про важливі події, які протягом тривалих років формували неповторну ауру гурту.
У 2019 році вийшов альбом “Rejwach” – добірка композицій, створених спеціально для театральної постановки за мотивами однойменної книги Миколи Гринберга (Mikołaj Grynberg). Прем’єра вистави, поставленої режисером Анджеєм Краковським (Andrzej Krakowski) відбулася у жовтні 2018 року в Єврейському театрі Варшави. Вона стала креативним містком між літературою, театром і музикою, де “Kroke” вкотре підтвердили: їхня музика сильніша за слова.
У 2020-х роках тріо продовжує гастролювати, і попри зміни, які диктує час, їхня філософія залишається незмінною: музика має об’єднувати. Кожен альбом і концерт – це голос пам’яті, який не потребує перекладу. Гурт “Kroke” справедливо називають символом музики, який зберігає історію та впевнено рухається вперед – без кордонів та компромісів.